Тисячі "ЧОМУ?"

Sublimation

Дата: Понеділок, 05.03.2007, 02:47 | Повідомлення # 1

Випадковий СЕНС

Група: Фан.Клуб

Повідомлень: 37

Репутація: 3

Статус: Offline

"Чому сонце гріє?", "Чому капле дощ?", Чому, чому, чому... Дитячі запитання. Наївні, зате не позбавленні щирості. Минає час, і ми якось вже не ставимо таких питань. Ні, ми не знаємо все, ми скоріше нічого не знаємо.
А може варто і далі ставити питання? Вже не наївні та безпосередні, а цілком серйозні.
І вірити у те, що почуєш ЩИРУ відповідь, хтось допоможе тобі зайти відповідь на питання, яке тебе хвилює, бо "Я не один, хто шука"

Давайте трішки пограємось. Правило: відповідаєш на всі питання, що вже поставлені, а тоді додаєш своє. Просте правило, та не такі прості питання....
1. ЧОМУ ЛЮДИ ДОБРОВІЛЬНО СТАЮТЬ ІНЖЕНЕРАМИ І БУДІВНИЧИМИ ВЛАСНОГО ГЛУХОГО КУТА?

Останнім часом все написане збувається

Повідомлення відредагував GreY - Вівторок, 13.03.2007, 16:30

кролик

Дата: Середа, 07.03.2007, 18:24 | Повідомлення # 2

Група: Видалені

Quote (Sublimation)

1. ЧОМУ ЛЮДИ ДОБРОВІЛЬНО СТАЮТЬ ІНЖЕНЕРАМИ І БУДІВНИЧИМИ ВЛАСНОГО ГЛУХОГО КУТА?

Тому, що вони придурки, або тому, що їм так подобається, або тому, що не можуть ними не бути... нема універсальних відповідей, бо всі ми різні
П.С.Глухих кутів не буває.

AngelinBlack

Дата: Середа, 07.03.2007, 21:37 | Повідомлення # 3

Випадковий СЕНС

Група: Фан.Клуб

Повідомлень: 26

Репутація: 6

Статус: Offline

Все і вправду досить просто і завуальовано водночас. Ми щодня є в пошуках відповідей на тисячі питань, що літають навколо. Але подекуди не знаємо відповідей на, здавалося б, банальні, проте такі потрібні істини. Кудись постійно біжимо, спотикаємось, падаємо, піднімаємось і знову в біг! Що це?! А чи не пора зупинитись і озирнутись... Для чого був цей поспіх, чого ми досягли, які істини приклали до душі??? Що, пустка? Нічого правдивого і справжнього не було в наших вчинках?! Лише вигода, корисливість, осквернення і приниження чужих душ...
А коли нарешті навчимось жити не "по понятіях", а за законами правди, добра та справедливості. Досить свої ганебні вчинки спростовувати нікчемним виправданням на кшталт: "Всі так роблять і, взагалі, ми живемо в країні "чудес"!" Мовити так ганебно. Наша ницість заведе нас не лише в глухий кут, а й кине у безодню.
Чи не ПОРА вийти на шлях пошуку сенсу?!!А моє запитання наступне: У ЧОМУ ВИ БАЧИТЕ ЦЕЙ СЕНС, ДЕ ж СЕНС?

Думки-це світ блукаючих крил. Випусти їх на волю...